Засинає чорний ліс,
Сонечко вже сіло...
Тихо-тихо навкруги,
Спить Вкраїна мила...
Не щебече соловей
У зеленім гаю,
А дівчина край води
Сльози проливає...
Зажурився старий дід,
Щось бурмоче стиха:
Не наколеш більше дров-
Не накоїш лиха.
А дівчинонька ота -
Україна-мати,
Нема кому боронить,
Кому визволяти...
Ой, Степане, батьку наш,
Поведи до бою!
Най покажем ворогам
Нашу силу й волю!
Україну ми спасем,
І вона засяє
Жовтим відблиском шабель
Ще й блакитним сяйвом!
