А ти мені тоді носив тюльпани,
Робив дурниці пʼяним,
Але під ковдрою грілись ногами.
А ти б мені зараз в очі не глянув,
Бо там суцільний фатум,
Прихований густим туманом.
А ти тоді сидів за фортепіано,
До біса грав погано
Повз нотні стани.
А ти тоді блукав всіма містами,
Блукав нерідними вустами,
Коли згадав востаннє.
Буде нам легше, якщо
Стерти з памʼяті наше кіно.
Хай на серці залишиться шов,
Бо я пішла і ти пішов.
