Отсе тая стежечка,
Де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка
Щастя унесла.
Ось туди пішла вона
Та гуляючи,
З іншим своїм любчиком
Розмовляючи.
За її слідами я,
Мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я
Пил із її ніг.
Наче потопаючий
Стебелиночку,
Зір мій вид її ловив
На хвилиночку.
Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.
І мов нурок перли ті
На морському дні,
Сквапно так мій слух ловив
Всі слова її.
Отсе тая стежечка
Ізвивається,
А у мене сердечко
Розриваєтьтся.
Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.
Отсе тая стежечка...
Отсе тая стежечка...
Отсе тая стежечка...
Тая стежечка ізвивається,
А у мене серденько розриваєтьтся.
А у мене серденько...
