Він написав нам на папері:
"Люблю. Поїхав. Вірте. Ждіть."
І зачинив тихенько двері,
Аби дитя не розбудить.
Відпустка - мить, розлука - вічність,
Яку ми тягнемо за хвіст.
Він залишив удома ніжність
І на Донбас прокинув міст.
Він пропустив, як син з'явився,
І перші кроки пропустив,
Через приціл весь рік дивився
І кров'ю очі замастив.
Минуле - тінь, майбутнє - вогник,
Між ними - берці у багні.
Передова - страшний наркотик,
Яким торгують на війні...
