Тихо, тихо, тихо так вночі незвично
Чутно як шепоче жовте листя
Я пригадую своє мале дитинство
Як до ранку говорили ми
І маленька кухня наша
Була цілим неосяжним світом
У якому легко ми ховались
Від тривог і бід
Мам, тут екзамени здають на чесність
Я обіцяла бути обережною
Як же хочеться відчути дотики долонь твоїх
І у дитинство повернутись, мам
Ти пробач, що не казала
Я до глибини душі люблю тебе
