Ні снігів, ні зір,
Не голубить взір
Жодна квітка, мовби й не було.
Раптом серед віт
В тиху ніч розквіт
Перший сніг, як лебедя крило.
Це не яблуні цвіт, не май,
Це не пізній бузок, це - знай
В нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий.
Скільки довгих днів
Він без нас білів
В небі синім з-поза давніх літ!
І нарешті ось
Стріти довелось -
Знову нам біліє поміж віт.
Це не яблуні цвіт, не май,
Це не пізній бузок, це - знай
В нашу зиму приблудив
Білий лебідь молодий.
