Вони жили красиво, як вміли
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини
Під музику рахувати години
Та ніщо не вічне
А любов тим більше
Він хотів, як краще
А віддав назавжди
А вона чекала
Просто сил не стало
І струна порвалась
На заправках і в аеропортах
Було їм, як у ліжку, комфортно
Тулитися просто один до одного
Так ніби навколо немає нікого
Та ніщо не вічне
А любов тим більше
Він хотів, як краще
А віддав назавжди
А вона чекала
Просто сил не стало
І струна порвалась
