Ой чого калина віти похилила
Чи багато квіту чи важка роса
Ой чого так рано мама посивіла
А була ж у неї золота коса
Ой чого так рано мама посивіла
А була ж у неї золота коса
Мамине безсоння мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль
За ворота вийде стане край дороги
В коси заплітає сивини печаль
За ворота вийде стане край дороги
В коси заплітає сивини печаль
Стеляться тумани долями лугами
Стеляться тумани на глибокі сни
Гей дорого дальня повертай до мами
Буде в її косах менше сивини
Гей дорого дальня повертай до мами
Буде в її косах менше сивини
Ой чого калина віти похилила
