А ти так прекрасна
В своїй синій сукні.
На ногах я не можу і встоять.
Знаєш, на ранок ми все забудем
І не згадаємо, що було вчора.
Знаєш, набридло, а може, дістало
Бути залежним, бо ти мені стала
Цілим світом той самою квіткою,
Що на очах цвіте дуже рідко.
Ти... ти так божеволіла,
Розцвіла магнолія,
Мрія, як мелодія...
Ти — моя симфонія.
Так божеволіла,
Розцвіла магнолія,
Мрія, як мелодія...
Ти — моя симфонія.
Переплелися наші долоні,
Переплелися лінії долі.
Квітнеш у тіні,
Немов ті магнолії.
Де почуття,
Що хочуть на волю?
В грудях серце за-за... тисне.
Вогник жаркий між нами знов блисне.
Забудь про свої печалі,
Від яких ми скоро відчалим.
Ти... ти так божеволіла,
Розцвіла магнолія,
Мрія, як мелодія...
Ти — моя симфонія.
Так божеволіла,
Розцвіла магнолія,
Мрія, як мелодія...
Ти — моя симфонія.
