Розшумілись луги рясними калинами,
І верби старі в задумливих снах,
Де ходили з тобою крутими стежинами
Рідним меревом хвиль чарувала нас тиха Десна.
Вечір кликав дівчат далекими зорями,
З долин і дібров пливла сивина.
І співала про щастя ночами прозорими
Світла юність моя, зачарована тиха Десна
Промайнули літа з вітрами суворими,
Вогнями калин, як мрія ясна,
Та співає про щастя заквітчана зорями,
Мов дівчина-краса, зачарована тиха Десна
