Білий сніг, сірий лід
На землі, що закута в гріх,
Наче клаптева ковдра на ній
Місто в сплетінні доріг.
Хмари й дим понад містом пливуть,
Розчиняючи світлу блакить,
Люди в нім споконвіку живуть,
В їх стражданнях багато століть
Проминуло під світлом зорі,
Що названа Сонцем.
Белый снег, серый лед (українською)
