Урвалася струна, што май файно гула,
Оддалася тота дівка, што май файна була.
Загудеме, загудеме тай дружбовий таниць,
Бо її дівоцтву ниська вичур кониць.
Дівка була дівка, не було юй пари,
Так за ньов йшли хлопці, ги дождьові хмари.
Айбо тоті хмари не мож полічити,
Айбо ту паранну дівку не мож не любити.
Вчора бола дівка, а типирь жона,
Вчора мала коси, а типирь нема!
Вчора бола дівка, а типирь жона,
Вчора мала коси, а типирь нема!