Чом ти, голубонько, зажурилася?
Краєш серце, сама не своя
Глянь, там небо зорями всипане
Всипана сльозами земля
Як знать, що стане розлука долею?
Незлюбила вона, та нехай
В степу темнім, з місяцем за руку
Не ходи ти, мене не шукай
Я у вранішнім сонці
В шумі старих дібров
Вітер східний розкаже
Про мою любов
