Кордон звивається, як вуж.
Російський хвіст повзе Вовчанськом
І батальйон із мертвих душ
Крокує шляхом ввись чумацьким.
Фашистські мамки міцно сплять,
Рублі криваві в «ладах» сняться.
У них серця не защемлять,
Як труни в землю приземляться.
А нашим мамам не до сну:
Вплітають в маскувальну сітку
Молитву, чисту і ясну,
Шепочуть: «Повернися, синку».
Кордон хитається, мов стіл,
Якому підпиляли ніжки.
Та ми, незламні (фронт і тил),
Йдемо до перемоги пішки!