Тому ковтаю сльози, як анестезію!
З ким ти був,
Я навряд чи вже перевірю.
Від вина наберу,
Нічого не питай, знову збрешу!
Ти сказав, що любиш,
Та в якому сенсі:
Сприймати це як правду,
Чи просто у контексті?..
Не можу тебе забути,
Слова, як місяць лютий,
Думки сховала у кутик,
Скажи: Де ще їм бути?..
Знову пропущений дзвінок,
Я набираю - все гудки...
Заспокійливе - вино,
В голові дим - важкі ковтки...
Все пов'язане з тобою
Обіцяю в собі вбити!..
І знайду того,
Хто буде справді любити!
