Примарна нависає тінь.
Поміж нами — прірва сновидінь.
Цунамі накриває дах,
Очевидно, неминучий крах.
Ти скажи, чи є шанс,
Що човен не захлине?
Та під хвилями нас
Не розірве провина.
Я кричу в пустоту
Посеред застиглих незнайомих лиць.
Ти не чуєш, та малюєш
Фентезійні драми другосортних дурниць.
Як же я втомився плавити той лід,
Коли ж брудний розтане в серці слід?
Відчуваю, що зникаю.
Ти прийми мене таким, який я є.
Допоки є —
Відчуй мене.
Не повернути час назад,
Непомітно прийде листопад.
Оголений таємний сад
Сором'язливо кінчить маскарад.
Явить шлях зорепад,
Піднімемо вітрила!
Не зломив вихор нас,
Не постраждали крила.
Я кричу в пустоту
Посеред застиглих незнайомих лиць.
Ти не чуєш, та малюєш
Фентезійні драми другосортних дурниць.
Як же я втомився плавити той лід,
Коли ж брудний розтане в серці слід?
Відчуваю, що зникаю.
Ти прийми мене таким, який я є.
Допоки є —
Відчуй мене.
Недосказані слова,
Не дописаний куплет.
Переплетені тіла
Знову змінює сюжет
