Все життя - ніби кінь вскач,
То барʼєр, то стрімкий галоп.
То смієшся, то знову плач,
То удар, як камінням в лоб.
То угору, то знову вниз,
Лиш злетиш, а дуплет - бах.
Від життя ти чекаєш приз,
Прилітає удар в пах.
І береш знову ти розбіг,
Через бурі, через вітри.
Хай недовгий людський вік,
Долю пишемо тільки ми.
Вибір є, визначати нам,
Полетіти чи впасти вниз.
Шлях нагору пробий сам,
Від небес не чекай сюрприз.
