У полі вітер свою коханку загубив.
Залишив справи, її шукати полетів.
Вона просила, щоб він їй квіти назбирав.
Він все наплутав, гілля багато наламав.
А вона собі під сонечком тихенько спала.
Травою вкрилася і снилося їй,
Що вітер десь блукає, вітер мрій.
Вона його чекає.
