Вікторія Сірмай - РанОК

Я буваю не сама
Ранок зустрічаю,
Ти залежний від тепла ,
Бо його немає.
Богом люди дані нам,
Аби ми любили
І ми не втрачаємо
Жодної надії.

З тобою бути - тебе забути.
Тебе не знати - не відпускати
І я не знаю, чому без краю
Відпускаю, обираю я тебе.