Я приїхав в хату, де колись родився,
Але зрозумів, що, мабуть, я спізнився.
У дворі на матуся більше не стрічає,
Й сивочолий батько вже не обнімає.
Де ж я був раніше? Чом згадав лиш зараз,
Те, що в мене є святий, надій захист?
Тут душевний спокій… Тут дитинством пахне…
І в домівку рідну моє серце прагне.
Батьківська хата – мій оберіг,
Якби раніше знати я міг,
Те, що рідні вікна світять у світи,
Де в життєвім вирі десь блукаєш ти.
