Як сильно хочу вас почути!
Вживу побачить врешті вас!
Вже віртуальний світ покути
В реальність освятити час!
Я вас на "каву" запрошу,
До блиску відпуцую мешти!
Ми так чекали зустріч цю,
Щоб мрії збулися нарешті!
Я в очі ваші загляну,
В оті блакитні два озерця! -
І пропаде відразу сум,
Та потеплішає на серці!..
