Тобі личить так форма воїна
Ллється венами кров нескорена
Ти незламна як предки трипільські
Завжди в серці любов материнська
Ти відроджена карою нелюдів
І пророчена смертю катів
Жах несеш для ворожих урядів
Стала прикладом світу братів
Дівочу сукню
На броню та зброю
Змінила щастя
На біду весною
Та твої очі
В Балаклаві сяють
Мрію не відберуть
І зозуля у путь
Ніжно так проводжає
Най кукує у путь
