Ну скажи, хіба не фантастично
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом, небом вічним
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я — це вічне, як і небо
Доки мерехтітимуть світи
Буду я приходити до тебе
І до інших йтимуть горді ти!
Як все буденно, як все звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою, ми не вічні
Ми з тобою просто — ти і я
