Я памʼятаю, яке зоряне було небо
Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов
Бо не знайшов мене
Я памʼятаю, яке зоряне було небо
Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов
Бо не знайшов тебе
Привіт, ти, тепер для мене весь світ
Ми поглядом зустрілись на пероні
Твоя сумна душа, мої щасливі очі
Останнім часом такі прохолодні ночі
Все було не цікаво, і було не до того
Просто жили собі два паралельні світи
Твоя сумна душа, мої щасливі очі
Останнім часом такі прохолодні ночі
Я памʼятаю, яке зоряне було небо
Я стояла навпроти тебе, а ти не підійшов
Бо не знайшов мене
Я памʼятаю, яке зоряне було небо
Ти стояла навпроти мене, а я не підійшов
Бо не знайшов тебе
Якось так у людей буває, що вони на одному дивані
Але порізно їхні думки, але порізно їхні шляхи
Якось так у людей буває, що їх відстані розділяють, але знаєш назавжди вони
Скоро зійдуться і їхні човни
