Загнані в кут ми,
Ти – там, я – тут...
Життя іде, летить,
А ми ніби не встигли сісти
У останній потяг той.
Звідки прийшла? Де взялась?
Хто ти така?
Як буревій пройшлась по всьому мому світу
І зірвала дах мій!
А зранку сонце зійде!
Хай зранку сонце зійде!
Ти пригорнулась би до мене,
Шо ще може бути краще?
Пускати дим від цигарок,
Життя дає нам всім урок!
Ми часто засинаємо
З чужими нам людьми...
Життя живемо один раз
І всі ми тут на певний час.
Що ж ми часто засинаємо,
Згораємо з чужими нам людьми?
