Ми - прості пацани, що надовго застрягли на фронті.
Наші пальці пропахнуті порохом і табаком.
Ми - не супергерої, ми з зроблені з крові та плоті.
В наших душах контужених болю набито битком.
Ми - прості чуваки із малих напіввимерлих селищ.
До всирачки буває нам страшно збиратись у бій.
Тільки в рот ми імєлі всю довбану русскую велич:
Або будеш убитий, або страх проковтни та убий!..
Ви моліться за нас, а ще краще - на збори донатьте,
Бо триває війна, хоч не видно її у тилу.
Ми не зрадимо вас, тільки ви нас навзаєм не зрадьте.
Наша кров закипає і плавиться в чорну смолу.
